Маленький екскурс у публікації

15-f-4Завершується ще один рік життя кожного з нас, він мав тисячі відтінків і подій, намірів і досягнутих цілей. Новорічні дні – час підсумків і аналізу. Ми, колектив газети, теж вирішили перегорнути сторінки номерів і переглянути знову про що писали, для кого і як. Надаємо право діалогу кожному з авторів і друкуємо їх власний огляд матеріалів.
Пишу до Вас, мій читаче, вже рік. Про різне і різних. Підсумовую і аналізую разом з Вами. Дякую за настанови і дозволяю собі висловлюватись. Чому так? Бо живу, працюю натхненно, і вірю, що слово – найбільша сила, яка створює історію поколінь.
VoichishinaЦього року написала цикл статей про наших чоловіків в АТО. Важкий цикл у всіх розуміннях, адже говорити з нашими земляками, переживати все разом – то нелегко і їм, і мені. Паралельно інтереси тих же вояків намагалась відстоювати в інших статтях, про їх права і пільги, про візити посадовців з Києва (наприклад, Артура Дерев’янка) і навіть про спростування історії про збір кришечок, теж ніби для потреб тих, хто повернувся інвалідом з АТО. А ще говорили про гучну історію щодо намірів встановлення пам’ятника на території школи у селі Дмитрівка, яка ніби ніяк і не пов’язана з подіями на сході, та завдяки обговоренню цієї теми у суспільстві набула дуже широкого розголосу.
Цього року як журналіст радію від того, що вибори минули, бо теж багато про це говорила і я сама, і Ви, шановні, до мене. Статті «Хто йде до влади?», «Ваш вихід, панове!» «А у нас все добре» були насичені іронією, але це теж жанр, котрий не можна оминати, особливо коли ми настільки самодостатні, що можемо іронізувати над собою самі.
Комунальна тематика субсидій – і коли ж їх-таки нараховуватимуть вчасно? Дороги – хто, коли, і що будує, наприклад, відомий відрізок від пам’ятного знаку «Танк» до АЗС «Шелл»? Зима покаже, як справно вона слугуватиме за 1 млн. 200 тис. навесні?!
У статтях «Санітарний стан міста незадовільний!», «Надія є – притулку для тварин немає» йшла мова про щоденні наші проблеми, які, на жаль, не вирішуються роками. Є бажання не тільки говорити про це, а й змінювати ставлення людей до ситуації, давати рушійний поштовх до змін. Будемо сподіватись на це, і буду писати далі!
А ще надзвичайно приємно і по-особливому, зі щемом у серці пригадується кожне знайомство з творчими людьми краю: Олена Бергамон, Стелла Дубініна, Ніна Досужа, Галина Склярова, Микола Марцин та багато інших, хто поділився з наших сторінок своєю творчістю. Дякую їм! Дякую кожному своєму співрозмовнику, Ви цього року зробили мене багатшою!
Оксана Войчишина

PolyakovaРік тому, мені пощастило стати частиною редакційного колективу, який може похизуватися своєю неупередженістю та креативністю. Інформаційне надбання, яке вже є у нашій газеті – це шматочок історії міста, яку творять самі громадяни.
Задля того, щоб тобі, шановний читаче, не стало нудно бачити все те, що ти, напевне, прочитав у попередніх випусках, я пропоную підвести риску у формі марафону сходинок цікавості статей.
Тож, починаємо!
Найнеупередженішою і найкритичнішою, як на мене, є добірка матеріалів про виконання передвиборчих обіцянок колишнього міського голови: «Пальцем в небо, або як ми виборців зацікавлюємо..», «Пальцем в небо 2», Пальцем в небо 3». Вони дали зрозуміти нашим читачам те, що ми будуємо нове суспільство і нове місто, і, можливо, хтось, прочитавши їх, не став «купуватися» на довжелезні списки програм, надрукованих на дорогому папері. Ось чи виконав обіцянки, чи ні той попередник теперішнього керманича міста, ми вже побачили.
Друге місце мого хіт-параду матеріалів, я могла б присудити двом найскандальнішим публікаціям, за які і досі йдуть дебати «Де батькам правди шукати» та «Де батькам правди шукати 2». Звісно, хтось може називати їх необ’єктивними, чи такими, які паплюжать когось, принижують та зводять наклеп. Але кожен журналіст має право на неупередженість думки та підбір стилістичних засобів. А вплине це на тираж газети чи ні, або її популярність – то вже судити читачеві.
Третю сходинку хіт-параду моїх публікацій по резонансностті має повне право посісти стаття про роботу Кіровоградської спеціальної інспекції з благоустрою міста, яка може вважатися результативною. «У нас – не можна, а за 30 кілометрів від Знам’янки роблять!» розповідає про результативність роботи відповідних посадовців. Ця стаття показала те, як треба працювати задля благоустрою міста.
Ще було багато чого цікавого, як наприклад, «ТОП 10 невідвідуваності сесій», «Хліб найкращий від своїх» та ін..
Сподіваюся на зустрічі з вами на шпальтах газети й далі.
Ольга Полякова

HandusenkoВас вітає Наталія Хандусенко. Представляю до Вашої уваги короткий звіт своєї роботи за 2015р. Протягом року інформувала про зміни в державних установах, яких торкнулися реформи – це Знам’янська міжрайонна прокуратура, районне управління ветеринарної медицини. Болючою темою є децентралізація, щоб краще її вивчити, брала участь у журналістській поїздці до Польщі, протягом якої польські експерти ділилися своїм досвідом з українськими медійниками. У результаті були написані статті для тимчасової рубрики «Україна-Польща». Неодноразово висвітлювала тему ОСББ і усі зміни у законодавстві стосовно утримання багатоповерхівок. З приводу цього відвідувала семінар у м. Дніпропетровськ для більшого розуміння проблематики теми. Звичайно, писала про зону АТО та волонтерство, брала інтерв’ю у наших захисників. Писала про культурне життя, частіше про нашу музичну школу, її досягнення і проблеми. А наостанок хочу побажати в 2016 році миру та злагоди нашій країні і Вашим родинам!
Наталія Хандусенко

Додати коментар